ПОНУКАЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОНУКА́ТИ

Певними вигуками, ударами примушувати тварину швидше йти або бігти. Приклади
  • Тисячі погоничів, панської челяді голосними криками понукали коней. (Я. Качура)
  • Тоненьким голоском він понукає собаку, і той летить стрілою. (В. Гжицький)
до чого. Бути поштовхом до якої-небудь дії, вияву чогось. Приклади
  • Попри здобуте, є цілий ряд проблем, що не можуть не хвилювати письменницький загал, не понукати до серйозних роздумів. (з газ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.