ПОНИКЛЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОНИ́КЛИЙ
Дієпр. акт. до пони́кнути.
Приклади
- Навколо в мовчанці стоять приголомшені люди у розпачі, з широко розкритими очима жінки, пониклі у тяжкій думі, та хмурні мужики. (А. Головко)
у знач. прикм.
Похилений.
Приклади
- “Куди йти? Що робити?” питала вдесяте сама себе молодиця, схопивши обома руками свою пониклу голову. (Л. Яновська)
у знач. прикм.
Полеглий (про траву, злакові).
Приклади
- Лани пониклої перестояної пшениці... Женці серед подзьобаної бомбами ниви, яку їм нізащо не скосити. (А. Хорунжий)
у знач. прикм.
Який звисає, звислий.
Приклади
- Верба плакуча. Красиве дерево з тонкими пониклими гілками. (з наук. літ.)
у знач. прикм.
Пригнічений.
Приклади
- Туди [на Каховку] йшли [врангелівці], як на прогулянку, в англійських новісіньких френчах та французьких галіфе, а звідти поверталися пониклі, зарослі, в пилюці, в крові... (О. Гончар)
- Ми пішли до старої хати. Тільки одчинили двері, одразу вдарило на нас важким духом .. Повіяло кошмарами пониклих руїн. (С. Васильченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.