ПОМІЧАВ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОМІЧА́ТИ
Сприймати зором; бачити.
Приклади
- Іде [Ларько] серединою шляху й помічає, що хтось став серед дороги. (С. Васильченко)
- Проходячи коридорами готелю, ми помічаємо на дверях Сева записку: “Повіз Богдана до лікарні. Повернуся пізно”. (Ю. Яновський)
- Помітив [Грицуньо], що в однім місці надгризли пси трохи плота сподом. (Л. Мартович)
- Ясногорська йшла, нахиливши голову, і не одразу помітила Черниша. (О. Гончар)
Сприймати слухом; чути.
Приклади
- Ловив [Чубинський] грудьми холодне повітря і не помічав навіть грізного клекоту вулиці. (М. Коцюбинський)
- Я помічаю, як затихають прядки, і сестри мої, схилившись на гребені, застигли. (І. Цюпа)
Відчувати що-небудь.
Приклади
- Надвечір Дмитрик помічає, що йому чогось мулько на серці. (М. Коцюбинський)
- Вони не помічали плину часу, наче не вперше побачилися, а були старими друзями. (З. Тулуб)
- Важким та гірким ярмом стало їй її життя. Вона не знала, як з його [нього] викрутитись, до того сама помітила, що з нею діється щось-то неабияке. (Панас Мирний)
- В його [Оксена] словах відчувалася поблажливість люблячого чоловіка до слабостей і примх своєї жінки. Дорош помітив цей тон. (Григорій Тютюнник)
Виявляти що-небудь, встановлювати якийсь факт.
Приклади
- Я помітила, що ти, перейшовши на другий курс, почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше. (Леся Українка)
- [Енн:] Пробачте мені, але я помічаю великі прогалини у вашому вихованні. (В. Собко)
- Слід підкреслити ту різницю, яку мені вдалося помітити між відозвою й віршем. (В. Еллан-Блакитний)
Звертати увагу на кого-, що-небудь; примічати.
Приклади
- Вона й не помічала, що на вулицях темно і нікого нема. (О. Іваненко)
- Жінка з хлопчиком ідуть лісовою просікою .. Не помітили, як збилися з дороги. (М. Руденко)
Ставити знаки, робити якісь помітки на чому-небудь.
Приклади
- Синім олівцем товариш Шевчук помічає собі на своїй карті новобудови. (Ю. Смолич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.