ПОМУЧЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОМУ́ЧЕНИЙ
Дієпр. пас. до пому́чити.
Приклади
- Поніс Чіпка у Піски задурманену голову, ще дужче помучене серце. (Панас Мирний)
- Біг [козак] із полону Десь від шляхти, помучений карами. (А. Малишко)
- – Діточки мої рідні, ручата нещасні, ноженята помучені, – залементувала стара. (М. Стельмах)
у знач. прикм.
Який змучився, стомився, вибився із сил.
Приклади
- Він задиханий, зморений, потомлений, помучений, пригорнувши її, не зміг довгенько придержати у своїх зомлілих руках. (Марко Вовчок)
- Вугляр узяв у руки свій батіг і гейкнув на помучені коні. (І. Франко)
- І дуже б багато вони сміялися й тішилися, коли б їм не мішало неньчине обличчя .. помучене та посмучене. (Марко Вовчок)
- Снивсь мені образ твій, тихий, помучений. (П. Грабовський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.