ПОМУТИТЬСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОМУТИ́ТИСЯ
Стати нечистим, непрозорим; скаламутитися.
Приклади
- Помутилось синє море, Небо хмариться прозоре. (Л. Первомайський)
- * Образно. Відразу помутилася у ваших очах краса світова, тихая радість почала зникати. (Панас Мирний)
- Зірочки погасли в ночнім [нічнім] небі, В хмарах помутився ясний місяць. (А. Метлинський)
Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.).
Приклади
- Тіло в неї тряслося; очі помутилися – вона ними якось чудно водила. (Панас Мирний)
перен.
Втратити ясність, чіткість, гостроту (про розум, свідомість і т. ін.).
Приклади
- Серце її боліло, немов хто у край його вгородив гострий ніж і повернув кругом, думки помутились. (Панас Мирний)
- Від гіркот життя помутився розум, не знаю, що говорю. (М. Чабанівський)
- Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася, бува. (Панас Мирний)
перен.
Втратити виразність, чіткі обриси.
Приклади
- Світ у Івасевих очах помутився, він забув про дім, про матір. (Панас Мирний)
- Все помутилося в очах Віри, здійнявши в душі її страшенну бурю. (А. Шиян)
перен., рідко.
Збентежитися, схвилюватися.
Приклади
- [Євгеній:] Вся людська в мні [мені] істота помутилась, Усі думки мішались. (І. Франко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.