ПОМУТИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОМУТИ́ТИ

Те саме, що покаламу́тити. Приклади
  • Помутити воду.
  • Ще ж недавно Святослав великий всі горби й яруги притоптав, помутив усі озера й ріки. (Н. Забіла)
Зробити неяскравим, невиразним, тьмяним (очі, погляд і т. ін.). Приклади
  • Вже мені сириця тіло з'їла, а залізо кості перегризло, а темниця очі помутила. (Леся Українка)
перен. Позбавити ясності, чіткості, гостроти (розум, свідомість і т. ін.). Приклади
  • Так його та лицарська хіть обхопила, Що і ясний розум помутила. (Панас Мирний)
  • Я три дні тебе будила: мамонько, та встань же, встань! Розум свій я помутила. (П. Тичина)
перен. Внести неспокій, схвилювати, збентежити. Приклади
  • Він все ще не хотів покинути тої думки, як би викрутитись з рук тої женщини [жінки], що другий раз наважилась помутити його життя. (І. Франко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.