ПОМЕРКНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОМЕ́РКНУТИ
Утратити яскравість, блиск; потьмяніти.
Приклади
- Померкли мої стіни і меблі. (М. Коцюбинський)
- Перед світанком зорі померкли.
- Від того гуркоту, здавалось, сонце померкло. (В. Гжицький)
- Померкли спалахи, і довга ніч залягла над галичанською землею. (І. Цюпа)
- Бачила [Зоя] десь далеко попереду грайливе, сяюче марево... І ось те марево несподівано померкло. (А. Хорунжий)
- Померкли враз простори сині. (В. Сосюра)
- Зразу померкло, тінь прикрила усе. (Панас Мирний)
- Померкло світло враз з-перед моїх очей... (П. Грабовський)
перен.
Утратити бадьорість, стати пригніченим.
Приклади
- Тато, мама, всі дома як почули, що дієся [діється], так і померкли з превеликого жалю. (І. Франко)
- Потьмарився віщий розум з туги, і померк урочий погляд з горя. (Леся Українка)
- Всі недавні мрії, такі радісні, принадні, раптом померкли, зів'яли. (І. Рябокляч)
перен.
Утратити силу, значення, важливість.
Приклади
- Одне завдання померкло перед іншим.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПО́МЕРК
Те саме, що по́мерки.
Приклади
- Земля, укрившись темно-сизим померком ночі, мліла у своїй чарівній дрімоті. (Панас Мирний)
- Померк ішов на гори, виповзав з долин, випростовувався в одвічній тиші, померк наповзав на очі Яреми, і вони поволі закрилися. (П. Загребельний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.