ПОЛІЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОЛІЧИ́ТИ
що і без дод.
Зробити підрахунок; порахувати.
Приклади
- Невістка мотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півмоток з мотовила й сховала в свою скриню. (І. Нечуй-Левицький)
- Клим спробував полічити, скільки їх, солдатів, у машині: вісім, дев'ять, десять... (Я. Гримайло)
- Лишившись віч-на-віч з Лукією, баба Федора розв'язувала хусточку й просила дівчину допомогти полічити гроші. (О. Донченко)
- Полічивши кількість річних кілець, можна визначити вік дерева. (з наук.-попул. літ.)
Назвати числа в послідовному порядку.
Приклади
- Полічити до десяти.
кого, що, розм.
Помилково визнати за іншого, за інше.
Приклади
- Того, що прийшов оглядати квартиру, я чомусь полічила за пана електрика. (Ірина Вільде)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОЛІЧИ́ТИ
Те саме, що полікува́ти.
Приклади
- Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. (Сл. Б. Грінченка)
- Я їх [зуби] вже полічив – і тепер легше, хоч сьогодні не виходив з дому, бо трохи морозило. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.