ПОЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОЛЮВА́ТИ

Шукати і переслідувати диких звірів, птахів і риб з метою убити чи зловити їх. Приклади
  • Чуєш .. гук людський, топіт, біганину, а рушниці одно і знай – палять, гукають – ото Ратієв полює зайців у садку. (Панас Мирний)
  • Напередодні кілька солдат і козаків полювали на диких свиней. (З. Тулуб)
  • Звірі полювали один на одного, дрібнота рятувалася від хижаків. (О. Донченко)
  • Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком. (А. Шиян)
перен. Намагатися напасти на чий-небудь слід, виявляти місцеперебування когось; вистежувати. Приклади
  • – Нехай ваш Юрко десь ховається, а я побіжу до Григорка – вони [жандарми] і на Марка полюють. (П. Козланюк)
перен., розм. Намагатися взяти під свій вплив, прагнути підкорити, обдурити і т. ін. кого-небудь. Приклади
  • – Хорт, що ним пани хотять [хочуть] нас, наче зайців тих, полювати! .. Он хто такий твій чоловік! – вигукували сусідки. (Панас Мирний)
  • Всі інші почуття відступили перед страхом, що ця людина, яка її так жорстоко обдурила, полює тепер на її коханого сина. (М. Руденко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.