ПОЛОВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОЛОВНИ́К
Феодально залежний селянин, який працював на землі феодала, віддаючи йому половину врожаю.
Приклади
- Селяни повинні були віддавати боярам значну частину врожаю (близько половини – через що вони називалися половниками). (з навч. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОЛО́ВНИК
Місце, куди зсипають полову; засік для полови.
Приклади
- Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до половника. (І. Франко)
- Забув ти, як спав бувало по багацьких половниках і обходив панську худобу? (Мирослав Ірчан)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.