ПОЛИНУТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОЛИ́НУТИ

Легко, плавно полетіти (про птахів, комах і т. ін.). Приклади

Вони [голубки] знялися з місця й полинули через озеро. (І. Нечуй-Левицький)
Кравчина випускає гусей. Тривожно і радісно злетіли сірі гуси вгору і полинули, полинули... (О. Довженко)
* Образно. І болящеє, побите Серце стрепенеться .. І полине голубкою Понад чужим полем. (Т. Шевченко)
Далеко позаду літака зринає він, той потужний реактивний гуркіт. Літак полинув сам по собі, а гуркотіння живе окремо від нього, живе, мов згадка про його політ. (О. Гончар)

Легко, плавно попливти. Приклади

Зашипів затужавілий пісок під човнами, і два човни, як два селезні, тихо полинули по воді. (І. Нечуй-Левицький)
Я трудом наближаю Той радісний час, Коли води каналом Полинуть до нас. (М. Нагнибіда)

Поїхати, піти, побігти куди-небудь. Приклади

– Добре, добре, моя рибонько! Я тебе візьму з собою: під'їду кіньми під садок пізненько, а ти вийдеш до мене через сад, та й полинемо далеко, далеко! (І. Нечуй-Левицький)
В які незвідані краї Полинуть правнуки мої? (І. Муратов)
* Образно. Думка послухала мене і полинула в давній час у допотопний дикий бір. (О. Маковей)
– Баскі гусарські коні, .. як на крилах, полинули по чудовій м'якій дорозі. (І. Нечуй-Левицький)
Вона, як стріла, полинула до пенька, на котрому сидів Пилипко. (Панас Мирний)
Нарешті автомобіль виплутався з Уч-Каргала і, подвоївши швидкість, полинув новим, тепер тільки наїждженим шляхом. (Іван Ле)

Почати розповсюджуватися, поширюватися в просторі (про звуки, світло, запахи і т. ін.). Приклади

В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя. (В. Речмедін)
Спів полинув над островом, над берегами. (О. Донченко)
Далеко полинула слава про Жижку і його відважну дружину. (з газ.)

Почати швидко проходити, протікати (про час події і т. ін.). Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Див. поли́н.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.