ПОКУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКУ́ТА

Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. Приклади

Нехай Рустем піде до батька, впаде йому в ноги і скаже: мій гріх, моя покута. (М. Коцюбинський)
Вона прийме його і його покуту, але .. одна вона буде знати, що се їй коштує... (Г. Хоткевич)
Бідне щастя наймички [“Наймичка” Т. Г. Шевченка], і навіть її моління безсилі перед грішми, які значать більше в храмі божому, ніж її щира покута і любов змученого серця. (з газ.)

Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін. Приклади

[Писар:] Тепер он яка тобі покута: візьмеш оцю бумагу і підеш з нею до всіх учителів. (І. Карпенко-Карий)
* У порівн. Тліє цигарка в Іоганнових губах, – то спалахує вогником, то знову померкає, як і життя його – черстве, непоказне, немов якась страшна покута. (П. Колесник)

іст. Церковне покарання за злочини або гріхи. Приклади

Коли би її взяли в Київ та посадили на покуту в монастир, та ще саме в жнива! (І. Нечуй-Левицький)
Свята церква поклала на діда покуту: він якийсь час мусив кожного, навіть найменшого, свята ходити на всі богослужби. (М. Стельмах)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.