ПОКРИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ПО́КРИК
Сильний, різкий звук голосу; крик.
Приклади
- Тільки зрівнялись вони з засадою, як вихопився з кущів Марко і гукнув молодецьким покриком. (О. Стороженко)
- Юріштан... Мов демон кривавий, галайкає, й кричить, і покриком сим наганяє страх на усіх. (Г. Хоткевич)
- З хати почувся одчайдушний покрик породіллі, і стара кинулась туди, розуміючи, що саме її допомога там зараз найпотрібніша. (Іван Ле)
- Зненацька вона [Явдоха] скрикнула. Моторошно й сумно пролунав той покрик на тихій нічній околиці. (О. Донченко)
- Ніч була темна, й мало було видно; звідкілясь доходив регіт, п'яні покрики, спів. (Г. Хоткевич)
- З десятків грудей вихопивсь радісний покрик. (М. Коцюбинський)
- Дівчинка з останніх сил хрипко покликала на всю залу: – Мамо! – Цей покрик .. здався графським гостям дуже забавним. (О. Донченко)
- Од сього покрику чоловік не сполохнувся; .. озирнувся він і хижо спідлоб'я глянув на січовика. (О. Стороженко)
- В салон-вагоні заворушиться занавіска, і сонний анархіст вигляне на перон. Потім хтось крикне хазяйським покриком. (Ю. Яновський)
- [Микита:] Ех, Юрко! Що не кажи, а хороше все-таки жити на хуторі, коло землі... От наступить осінь: золоті фарби, журавлиний покрик у небі... Чудово! (Я. Мамонтов)
рідко.
Те саме, що за́клик.
Приклади
- А тепер: розуму! праці! – тільки й чутно .. Хто зразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої бистрі хвилі. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.