ПОКОЛОТИМ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКОЛО́ТИ

що. Уколоти, спричиняючи біль, поранити, торкаючись чимсь гострим у багатьох місцях. Приклади

Бігти не було куди: він вдарився лобом об крокву і поколов собі лице куликом. (І. Нечуй-Левицький)
На чужих городах цілий день полола [Мар'яна], бур'яном колючим руки поколола. (Леся Українка)
* Образно. Горе, мов терен, всю душу поколе, Коли одцуралось од тебе усе. (О. Афанасьєв-Чужбинський)
* У порівн. Сніг ще лежить, та який це сніг – – несправжній, не жилець він.., і наче покололи його гострими шпичаками наскрізь. (О. Донченко)
– Он дід Вигон торік розігнутись не міг, так йому спину звело. Поїхав у Косопілля, покололи його і через місяць ходив. (М. Зарудний)

безос. Про відчуття гострого болю протягом якогось часу. Приклади

кого. Убити чи тяжко поранити гострою зброєю всіх або багатьох. Приклади

Лежить убита мати і діти – неживі. Не встати їм ніколи, очима день п'ючи. Фашисти покололи штиками їх вночі. (В. Сосюра)
Слуга змійова побачила, змія розбудила і говорить, що прийшли, якісь богатирі, левів і ведмедів покололи, а тепер у сад пішли і все розоряють. (з казки)
Свиню уздрів [Еней] під дубом білу І тридцять білих поросят. Звелів їх зараз поколоти І дать Юноні на обід. (І. Котляревський)