ПОКЛОНЯЛАСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

перев. док. Робити поклін, вклонятися; вітатися. Приклади

Хоч і підійшов [сотник] до людей, що перед ним усі шапки познімали і поклоняються йому, а він іде собі, надувшись. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Я ішов. Ти поклонилась. Приглядаючись так пильно: “Добрий день! здорові будьте!” – Привіталася прихильно. (А. Кримський)
Вам поклониться дитина [прикарпатського села], І дідусь сивоголовий Скине шапку перед вами – Чи знайомі ви, чи ні. (Д. Павличко)
Поклонилась Маріулі За науку в ноги, Попрощалась з циганами, Помолила[сь] Богу; Та й пішла собі, небога, На свою країну. (Т. Шевченко)
– Людям поклонися за честь, – шарпонув [коваль] до себе чоловіка загрубілою від огню і заліза рукою. (М. Стельмах)

перев. док. Передавати вітання кому-небудь; засвідчувати усно чи письмово свою повагу до відсутнього. Приклади

Ой у полі роман-зілля через межу похиляється – Чую через люди, що мій милий поклоняється. (П. Чубинський)
Чіпка озирнувся й одгукнув з дороги: – Грицьку! поклонись матері... (Панас Мирний)
Я був би дуже радий, коли б Ви написали мені, .. як там Іван Богатчук, Мельник і другі мої знакомі. Поклоніться їм од мене. (М. Коцюбинський)

тільки док. Принижено попросити чого-небудь, про щось і т. ін. Приклади

Не печаль свого серденька, Катре моя мила, годі! Я для тебе на все зважуся. Я поклонюся ще твоєму батькові. (Марко Вовчок)

тільки док. Відвідинами засвідчити глибоку шану, відданість кому-, чому-небудь. Приклади

Хто б з панів не приїхав в повіт, кого б з чиновників не прислано, – не їдь на своє добро, не приймайся за своє діло, не поклонившись Красногорському владиці... (Панас Мирний)
[Гаркуша:] Провештавшись двадцять два роки в Січі, схотілось мені навідаться у рідний край – глянуть на свій хутірець і поклониться батьківській і матчиній могилці. (О. Стороженко)

Шанувати кого-, що-небудь як божество, святиню і т. ін. Приклади

[Прісцілла:] А звідки ж ти рятунку світу ждеш? Таж ти не поклоняєшся віддавна нікому з тих богів, що в пантеоні. (Леся Українка)
Ще первісні люди відзначали найбільш важливі у їхньому житті події, поклоняючись незрозумілим для них страхітливим силам природи. (з наук. літ.)
[Єпископ:] Не плач. Лукавий раб – не вартий сліз. Він поклонився духом Прометею, а той єсть сатана, одвічний змій. (Леся Українка)
І промовляє критик: “Скинь кашкет! Он світич наш, він гріє і зоріє, Люби і поклоняйся: то- поет!”. (М. Зеров)
Тут [в Америці] площі, як чорні ворони, І мертві панелі й граніт. А в мене є площа Червона, Якій поклоняється світ! (А. Малишко)
Молітесь, братія! Молітесь За ката лютого. Його В своїх молитвах пом'яніте. Перед гординею його, Брати мої, не поклонітесь. (Т. Шевченко)

ПОКЛОНЯ́ТИСЯ