ПОКИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКИВА́ТИ

На знак вітання, згоди, співчуття і т. ін. кивнути кілька разів (головою). Приклади

Хто погляне на стіни, величні колись, Покиває сумний головою. (Леся Українка)
Втерявши надію як-небудь розворушити сусіда, старшина зітхнув, покивав головою й став виймати люльку. (С. Васильченко)
Редакторка по-приятельськи покивала Олі головою. (Ірина Вільде)
Собаки бачать, що баба не з дуже боязких.., та й не рвуть її, а тільки покивають хвостами та й підуть геть. (Дніпрова Чайка)
Батюга покивав .. рукою: – Будьмо знайомі! (Я. Гримайло)

на кого – що і без дод. Кілька разів кивнути головою у бік кого-або чого-небудь, вказуючи на нього, здебільшого з осудом. Приклади

Хай сусідки Дивляться й регочуть: Поморгають, покивають Та й пересокочуть. (П. Гулак-Артемовський)
І сонце не гріло б смердячого гною На чистій, широкій, на вольній землі. І люди б не знали, що ви за орли, І не покивали б на вас головою. (Т. Шевченко)
[Річард:] Не хочу я, щоб мій коханий Деві і молоді товариші його на мене головою покивали: “був кінь, та з'їздився!”. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.