ПОКАЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОКА́ЯТИСЯ

Визнати свою провину, виявляючи жаль з приводу зробленого, того, що сталося, і т. ін. Приклади
  • Чому ж би Роман не міг покаятись. (Б. Грінченко)
  • На справу Підіпригори Герус мав свій погляд: коли насправді він чесно покаявся – випустять. (М. Стельмах)
  • [Одарка:] Чому ж вона сама не прийде та не покається? [Грицько:] А хочеш? Це не довго... (Панас Мирний)
  • Дуже добре, що я сьогодні ще когось побачу: тяжко скучив за нашими людьми... і ще мушу покаятися перед усіма, бо дуже завинив. (М. Ю. Тарновський)
  • – А Лошаков сей бідовий! – одно дивується Рубець. – Який замолоду був, і на старості літ не покаявся. (Панас Мирний)
  • – Штраф уже маєш – не покаявся. На всі чотири сторони! (А. Головко)
  • – А може, Прохоре, вона покається, припинить зустрічі з Карпом... (А. Шиян)
Пошкодувати, пожалкувати за зробленим учинком. Приклади
  • Тихозоров почав стріляти. Вистріляв усі патрони. І тут же жорстоко покаявся в цьому .. Тепер хлопець лишився в тайзі без зброї. (О. Донченко)
  • Минули дні, і він не покаявся, що так зробив. (В. Петльований)
церк. Признатися в гріхах на сповіді, побувати на сповіді. Приклади
  • Ото покаялась я, пішла до церкви, найняла молебінь, поставила перед образом свічку та й заспокоїлась. (І. Нечуй-Левицький)
  • І ось я відчуваю, що ні покаятися, ані вдарити поклона я вже не можу... (І. Микитенко)
  • Після зачитання вироку до засудженого підійшов піп з хрестом і спитав, чи хоче він покаятись. (В. Гжицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.