ПОКАЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКАЛЯ́ТИ

розм. Забруднити, вимазати кого-, що-небудь; побруднити. Приклади

– Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! – ляснула Мотря. – Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки, – сказала Мелашка. (І. Нечуй-Левицький)
Не дивись, що забродивсь, аби халяв не покаляв. (П. Чубинський)

перен. Зганьбити, заплямувати кого-, що-небудь; споганити. Приклади

Не хочу покаляти Честь багатирськую свою. (І. Котляревський)
Ніхто з козацтва не покаляв тої золотої слави – ні козак Байда, .. Ні Самійло Кішка. (П. Куліш)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.