ПОЗОЛОТА — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОЗОЛО́ТА
Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь.
Приклади
- Були у цій кімнаті часи стінні і дзеркало узьке та довге – рама на йому з позолотою. (Марко Вовчок)
- За якоїсь півгодини Тася й Сачко сиділи в першому ряді колонного залу філармонії, що вабив око м'якими тонами мармуру й позолоти. (Л. Дмитерко)
- * Образно. Осінь. Сонячна, золота. Весь радгоспівський сад аж горить позолотою. (А. Головко)
- * У порівн. Тільки посмішка – мов позолота, осяває обличчя йому. (С. Голованівський)
перен.
Те, що зовні прикрашає, показує кого-, що-небудь у кращому вигляді, стані і т. ін., ніж це є насправді.
Приклади
- В вас, живих, немало є турботи, А за те, що нас взяла війна, Нам не треба слави й позолоти, Тільки б дітям наші імена. (А. Малишко)
Прикрашання чого-небудь тонким шаром золота або бронзової фарби.
Приклади
- Починаючи з IX-Х ст. в Київській Русі широко застосовували техніку позолоти. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.