ПОЗИВАЄ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОЗИВА́ТИ

Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким-небудь. Приклади

Усяк знав, що од його у селі усе лихо встає, та, еге! .. ніхто не жалівся на його і не позивав його ніхто, бо багатого батька син був. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Схочу – дам їсти, не схочу – й так буде, а що сам візьмеш – позиватиму як злодія. (Леся Українка)
Казав, що просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися. (А. Головко)

рідко. Спонукати до задоволення якої-небудь фізіологічної потреби. Приклади

– Оця тарань так і позива на воду, – сказала вона й утерла рукавом рота. (Д. Мордовець)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.