ПОЖУРИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОЖУРИ́ТИСЯ
Засмутитися з яких-небудь причин (про всіх або багатьох); позасмучуватися.
Приклади
- Сидимо, пожурилися... Книжки в кутку пилом поприпадали .. – в голові не те. (С. Васильченко)
- Жінки пожурились. Задумалась кожна. (І. Нехода)
- * Образно. Берези вже жовкли, зачули близьку осінь, пожурилися. (Ю. Збанацький)
Журитися якийсь час.
Приклади
- Заспіває [Перебендя], та й згадає, Що він сиротина, Пожуриться, посумує, Сидячи під тином. (Т. Шевченко)
- Кінець вистави. Ото й добре, що кінець, – поплакали, пожурились, а тепер додому. (С. Журахович)
- – Мені, – кажу на себе, – і пожилося, і пожурилося. (Марко Вовчок)
за ким.
Сумувати, тужити якийсь час через відсутність, утрату кого-небудь.
Приклади
- Перший жених вбогий був парубок .. – я не пішла за його! .. Він пожурився за мною, та з іншою оженився. (Марко Вовчок)
ким, чим, над ким – чим.
Сумувати з приводу чого-небудь якийсь час.
Приклади
- Мати поплакала, пожурилася нещасливою синовою долею. (Панас Мирний)
- Є [Любі] з ким пожуритися над своєю долею. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.