ПОЖИЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОЖИ́ТИ

Бути живим, жити якийсь час. Приклади
  • Стара не довго ще пожила: на другий рік по весіллю вмерла. (Марко Вовчок)
  • В Тетяни думка: поживу ще! У мене ж молоденький вік... (П. Тичина)
  • [Химка:] Хотілося молодій, як і другим пожити, часом і погуляти. (Панас Мирний)
  • Що там буде – не питаю, А сьогодні погуляю, Поживу. (О. Олесь)
Перебувати, проживати де-небудь якийсь час. Приклади
  • Пожила [Параска] півроку у свекра та свекрухи, та й знову у найми пішла. (Панас Мирний)
  • [Василина:] А́го Олександрівно, поживіть у нас. (О. Корнійчук)
Жити у який-небудь спосіб або в певних умовах якийсь час. Приклади
  • Поки пан Халявський був конотопським сотником, так пожила [Зубиха] у розкоші. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Він якнайтепліше закутався в свою заробітчанську одежину, бажаючи зігрітись і краще пожити хоча б у сні. (М. Стельмах)
чим, перен. Знаходити задоволення в чому-небудь, бути захопленим чим-небудь якийсь час. Приклади
  • Я теж часом хотів би .. пожити іншими, не кабінетного характеру, враженнями, освіжитися і спочити. (М. Коцюбинський)
Вести з ким-небудь спільне життя, перебувати з кимсь у певних стосунках якийсь час. Приклади
  • – Восени весілля було, а після різдва і забрили [чоловіка]. Не дали і року пожити. (Панас Мирний)
  • [Кармелиха:] Устиме, хоч недовго поживи зо мною, хоч один рік. (С. Васильченко)
Почати жити спокійним, забезпеченим і т. ін. життям. Приклади
  • – Добре, що закінчилась війна, тепер і пожити можна. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОЖИ́ТИ

Див. пожива́ти2.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.