ПОЖЕНУ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОГНА́ТИ

кого, що. Змусити рухатися в певному напрямку. Приклади
  • Чередник погнав скотину Попід гори на долину. (Я. Щоголів)
  • Баба .. погнала на толоку бичка пасти. (О. Іваненко)
  • * Образно. На Бессарабію пішов Оцей козак; погнало горе. (Т. Шевченко)
  • На панщину поженуть [Горпину], – дитинку за собою несе. (Марко Вовчок)
  • Розгромлену десятирічку погнали [фашисти] з усіма вчителями в Німеччину. (О. Довженко)
  • Я пішов до Жаб'я на склад дерева, збив дарабу і погнав її знов з дядьком Петром до Вижниці. (І. Франко)
  • Мій приятель тепер хутко погнав свого човна, і я ледве поспішав за ним. (Олесь Досвітній)
  • Вітер, знявшись, куряву над майданом погнав... (О. Гончар)
  • Провідника затишшя стривожило. – Не обернувся б вітер після цього, не погнало б воду з Азова... (О. Гончар)
кого. Примусити швидко бігти, їхати, йти і т. ін. Приклади
  • Михайло погнав коня так, що тільки кура́ по дорозі курить. (Б. Грінченко)
  • Він стрибнув у сідло і з місця погнав коня чвалом. (П. Панч)
  • Самієв знову погнав розвідників на фланги, поставивши завдання – шукати проходів. (О. Гончар)
без прям. дод., розм. Швидко побігти, поїхати; помчати. Приклади
  • Десь колядували на одному й на другому кутку. Щур спинився на часинку, подумав і, спотикаючись, погнав у переулок. (С. Васильченко)
  • Макота хутко скочив на коня і погнав.., бо дві жниварки й досі стояли несправні. (О. Донченко)
що, розм. Почати швидко, інтенсивно рости. Приклади
  • То хмари нивам шлють дарунок, Всю душу виливши до дна. І поженуть угору вруна Озимина і ярина. (Л. Дмитерко)
  • На фермі Рябуха через недовгий час вирівнялася, .. розкуштувала солодкі стебла молодої кукурудзи, принюхалася до масного духу еспарцету і погнала молоко, наче помпою. (І. Волошин)
  • Метке Грицькове слово влучило прямо її у серце й погнало кров у голову. (Панас Мирний)
  • – Аби ще грип якийсь не вліз! – Подумав згодом Козоріз. – Ще пожене простуда гулі. (С. Олійник)
кого, що. Примусити кого-небудь залишити якесь місце, приміщення і т. ін., піти геть; прогнати. Приклади
  • Як тілько стражника побачить [знахарка], зараз почне хреститись .. А як пожене [стражник її], то повернеться, та аж тричі на слід плюне, та ще й ногою розітре. (Панас Мирний)
  • * Образно. Втома важкою брилою навалилась на неї, здавила мозок, погнала геть думки. (Ю. Бедзик)
  • І година прийде, під гармат акорди поженем на захід ми криваві орди. (В. Сосюра)
кого, розм. Спонукати кого-небудь до швидкого виконання чогось; підігнати. Приклади
  • – Засвоївши [сценарій] й погодившись, режисер починає думати. Треба йому дати часу на думання. Бо коли його погнати, він ставитиме, не думавши, значить, картина вийде без думок. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПІГНА́ТИ

кого, що. Погнати. Приклади
  • – Чому вони його до школи не давали? – подумав собі Гриць і пігнав гуси на толоку. (І. Франко)
  • Один присяжний лишився при худобі, а другий пігнав Петра наперед себе. (Л. Мартович)
  • На те працював [Івоніка] ціле своє життя, гріб, згортав кожду грудочку землі, на те, щоб відтак один другого пігнав у ту землю. (О. Кобилянська)
Погнатися. Приклади
  • Демко не сказав нічого, але схилився і, мов лис, пігнав межею за Петріями. (І. Франко)
  • Сиві, чорні хмари збилися в густі клуби .. Заздрів то збиточний вітер, пігнав за ними легким посвистом. (Н. Кобринська)
  • Все [військо] гуртом пігнало до керниці. (О. Кобилянська)
  • Довго Яким решетився, кричав, аж охрип. Замітив укінці, що ніхто його не слухає, пігнав додому. (С. Ковалів)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.