ПОЖЕНИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОГНА́ТИ
кого, що.
Змусити рухатися в певному напрямку.
Приклади
- Чередник погнав скотину Попід гори на долину. (Я. Щоголів)
- Баба .. погнала на толоку бичка пасти. (О. Іваненко)
- * Образно. На Бессарабію пішов Оцей козак; погнало горе. (Т. Шевченко)
- На панщину поженуть [Горпину], – дитинку за собою несе. (Марко Вовчок)
- Розгромлену десятирічку погнали [фашисти] з усіма вчителями в Німеччину. (О. Довженко)
- Я пішов до Жаб'я на склад дерева, збив дарабу і погнав її знов з дядьком Петром до Вижниці. (І. Франко)
- Мій приятель тепер хутко погнав свого човна, і я ледве поспішав за ним. (Олесь Досвітній)
- Вітер, знявшись, куряву над майданом погнав... (О. Гончар)
- Провідника затишшя стривожило. – Не обернувся б вітер після цього, не погнало б воду з Азова... (О. Гончар)
кого.
Примусити швидко бігти, їхати, йти і т. ін.
Приклади
- Михайло погнав коня так, що тільки кура́ по дорозі курить. (Б. Грінченко)
- Він стрибнув у сідло і з місця погнав коня чвалом. (П. Панч)
- Самієв знову погнав розвідників на фланги, поставивши завдання – шукати проходів. (О. Гончар)
без прям. дод., розм.
Швидко побігти, поїхати; помчати.
Приклади
- Десь колядували на одному й на другому кутку. Щур спинився на часинку, подумав і, спотикаючись, погнав у переулок. (С. Васильченко)
- Макота хутко скочив на коня і погнав.., бо дві жниварки й досі стояли несправні. (О. Донченко)
що, розм.
Почати швидко, інтенсивно рости.
Приклади
- То хмари нивам шлють дарунок, Всю душу виливши до дна. І поженуть угору вруна Озимина і ярина. (Л. Дмитерко)
- На фермі Рябуха через недовгий час вирівнялася, .. розкуштувала солодкі стебла молодої кукурудзи, принюхалася до масного духу еспарцету і погнала молоко, наче помпою. (І. Волошин)
- Метке Грицькове слово влучило прямо її у серце й погнало кров у голову. (Панас Мирний)
- – Аби ще грип якийсь не вліз! – Подумав згодом Козоріз. – Ще пожене простуда гулі. (С. Олійник)
кого, що.
Примусити кого-небудь залишити якесь місце, приміщення і т. ін., піти геть; прогнати.
Приклади
- Як тілько стражника побачить [знахарка], зараз почне хреститись .. А як пожене [стражник її], то повернеться, та аж тричі на слід плюне, та ще й ногою розітре. (Панас Мирний)
- * Образно. Втома важкою брилою навалилась на неї, здавила мозок, погнала геть думки. (Ю. Бедзик)
- І година прийде, під гармат акорди поженем на захід ми криваві орди. (В. Сосюра)
кого, розм.
Спонукати кого-небудь до швидкого виконання чогось; підігнати.
Приклади
- – Засвоївши [сценарій] й погодившись, режисер починає думати. Треба йому дати часу на думання. Бо коли його погнати, він ставитиме, не думавши, значить, картина вийде без думок. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОЖЕНИ́ТИ
Оженити всіх або багатьох.
Приклади
- [Гапка:] Ні, не я вас [своїх дітей] поженила, не я й заміж повіддавала. (М. Кропивницький)
- Повіддававши та поженивши дітей, він сам опинився на злидарській пайці ґрунту. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПІГНА́ТИ
кого, що.
Погнати.
Приклади
- – Чому вони його до школи не давали? – подумав собі Гриць і пігнав гуси на толоку. (І. Франко)
- Один присяжний лишився при худобі, а другий пігнав Петра наперед себе. (Л. Мартович)
- На те працював [Івоніка] ціле своє життя, гріб, згортав кожду грудочку землі, на те, щоб відтак один другого пігнав у ту землю. (О. Кобилянська)
Погнатися.
Приклади
- Демко не сказав нічого, але схилився і, мов лис, пігнав межею за Петріями. (І. Франко)
- Сиві, чорні хмари збилися в густі клуби .. Заздрів то збиточний вітер, пігнав за ними легким посвистом. (Н. Кобринська)
- Все [військо] гуртом пігнало до керниці. (О. Кобилянська)
- Довго Яким решетився, кричав, аж охрип. Замітив укінці, що ніхто його не слухає, пігнав додому. (С. Ковалів)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.