ПОДІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОДІ́Й

Надій. Приклади

Ряба корова на очах худла і все менше та менше давала подою. (М. Коцюбинський)

Доїння.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПО́ДІЙ

Те саме, що по́діум 1, 2.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОДІ́Я

Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя. Приклади

Дячиха виросла таки у цім селі, і подія, про яку так негречно згадував гуцул, дійсно мала місце й була історичним фактом. (Г. Хоткевич)
З палуби “Каймана” теж спостерігали за подіями на шхуні та за шлюпкою. (М. Трублаїні)

тільки мн. Сукупність пов'язаних між собою в якомусь відношенні явищ, фактів суспільного життя (звичайно важливих, значних), які становлять ніби щось єдине ціле. Приклади

За чаєм Іван зразу, немов поспішався, підвищеним тоном почав розмову про сучасні події. (М. Коцюбинський)
Він натякав на Баржакове минуле, на те, що після подій 1905 року той кілька років відбував заслання десь на соляних промислах в Астраханській губернії. (О. Гончар)

Те, що порушує усталений, звичний хід життя; що-небудь важливе, видатне. Приклади

Писати палички, думаєте, не подія в житті? (К. Гордієнко)
– Поява каравану у нас велика і не щоденна подія. (З. Тулуб)
Побігла додому Рясничка, піклуючись і готуючись, що то з Мартою за подія. (Марко Вовчок)
День від'їзду Тайах відмічено кількома подіями. (Ю. Яновський)

заст. Учинок, дія. Приклади

Уся його душа десь заховалась глибоко сама в собі; він ніби здерев'янів од тієї страшної події, котру недавно вчинив. (І. Нечуй-Левицький)
Кривоніс добрезнав вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством. (О. Стороженко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОДІ́ЯТИ

на кого – що і без дод. Справити вплив на кого-, що-небудь; вплинути. Приклади

Коли, бач, Турна не здоліють, То картами уже подіють, Що між старці Турн попаде. (І. Котляревський)
Грубе шарпання, оце, що він так розлючено стрясонув її, подіяло на Світлану дивовижно. (О. Гончар)
Стала [Варвара] похитувати ванночку, щоб розчин швидше подіяв на світлочутливий папір. (Л. Первомайський)

що, чого і без прям. дод., розм. Зробити, вчинити що-небудь. Приклади

[Килина:] Ох, радь же, радь мені, серце Орисю, як мені бути, що мені подіяти? (М. Кропивницький)
Загалом тут виборча акція йде жваво і попи не годні нічого подіяти, хоч Охримовича і мене виставляють яко безбожників і ворогів церкви. (В. Стефаник)
[Лисенко:] Братці! Багацько лиха я ляхам подіяв. (М. Костомаров)
Проклинаємо силу Змієву, що подіяла рани Києву! (П. Тичина)

кому. За народними уявленнями, спричинити кому-небудь нещастя, викликати в когось хворобу і т. ін. магічним поглядом, словами або діями; поробити. Приклади

Все ж то ти се, моя мила, Так подіяла мені! Серденько моє знудила, Я живу, мов в западні... (С. Писаревський)
Се щось йому подіяно: не їсть, не п'є. (Сл. Б. Грінченка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОДОЇ́ТИ

Док. до дої́ти 1. Приклади

Вийду вранці до корови, Я корову напою, Подою. (Т. Шевченко)
Подоївши вівці, зайшла [мати] в хату. (А. Головко)

перен., розм. Необмежено скористатися чиїми-небудь матеріальними засобами; здобути від когось матеріальну допомогу. Приклади

– Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться. Один раз я його побачив і думаю, що подоїти його можна. (А. Хижняк)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах