ПОДУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОДУ́ТИ

Почати дути (у 1 знач.); повіяти. Приклади

Сьогодні трохи душно – подув африканський вітер. (М. Коцюбинський)
Але ось подунув холодний вітер від сходу. (І. Франко)
Як вітер було подме, так не тільки стріха цапки ставала, а всенький “дім” метелиці витанцьовував. (Остап Вишня)
Теплим подуло в мене вітерком, Вкрилося листями древо кругом. (Я. Щоголів)

Випустити з рота сильний струмінь повітря; дмухнути. Приклади

Грицько помовчав, обдивився ще раз дудку, потім тихенько подув, – товсто і хрипло загула дудка. (Панас Мирний)
[Катря:] Почала я перегортати жар, подула на головешку. (С. Васильченко)
– Де ж там той вітер? – А в роті. Подмеш ротом, от тобі й вітер, – пояснює Галя. (І. Багмут)
Можна подуть – не в таку ще трубу! (С. Олійник)

Дути якийсь час. Приклади

Вилазь [вітрець] за возлісся, на гори високі, спустися в долини широкі й подми, повій на степи безкраї. (Панас Мирний)
Погода .. стоїть мінлива, листопад місяць, – то вітер подме крижаний, то пролетить сніжок. (Ю. Яновський)
На ранку подує [дитина] і плаче, – ніяк не спинить йому крові. (В. Сосюра)

перен., розм., рідко. Дуже швидко побігти, помчати. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Порив (вітру і т. ін.); повів, повівання. Приклади

Сильний подув вітру загасив світло в руках вдовиці. (О. Кобилянська)
Хололо застигле повітря, ніби воно завмерло перед подувом урагану. (Ю. Яновський)
* У порівн. Сей конкурс [на драму і комедію] був немов подув свіжого вітру в душній атмосфері тодішньої літератури руської. (І. Франко)

перен. Те, що вказує на наближення чого-небудь, що становить початок, ледве помітний вияв чогось. Приклади

Весна воскресла й облила Природу морем красоти, .. Її вже подув благодатний У джерелі життя скупав Барв тисячами землю-матір, Втіх тисячами душу брав. (І. Франко)
Дитинство з мильними бульбашками та порцеляновими дітьми розвіялося перед першими подувами зрілого віку. (Ірина Вільде)

поет. Те саме, що ві́тер. Приклади

Мовив [Еол], і гору порожню у бік патерицею б'є він, І відкриває отвори, і, в лаву струнку вшикувавшись, Подуви всі вилітають і вихрами линуть на землю. (М. Зеров)

перен. Ідеї, суспільно-політичні напрями тощо, характерні для певного часу; віяння. Приклади

Він .. надто сильно привик ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоби міг зрозуміти подуви нового часу і його потреби. (І. Франко)
Автор зображує життя дрібної буржуазії й міщанства в маленькому, глухому містечку, куди не доходять подуви нового життя. (із журн.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.