ПОДУРІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОДУРІ́ТИ
Утратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін. (про всіх або багатьох); почманіти.
Приклади
- – Чи вони [шукачі філоксери] подуріли, чи що, щоб в оцих здорових, родючих кущах добачати слабість?.. (М. Коцюбинський)
- Тихін оглянувся – так, на нього всі дивляться й регочуть. Подуріли чи п'яні? (А. Головко)
- Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. (Т. Шевченко)
- [Молодий хлопець:] Я християнин! Беріть мене!.. [Молода дівчина:] І я! Й мене беріть! Я християнка!.. [Перший дідич:] Сі певне подуріли! (Леся Українка)
Забавлятися безглуздими пустощами, дурощами якийсь час.
Приклади
- Коло неї хлопці, як хміль коло тичини, в'ються... хочеться їй з ними погуляти, уволю нареготатися, досхочу подуріти. (Панас Мирний)
- Всім ще хотілось подуріти, хоч стиха. Умовились затуляти рот, кому припаде сміятись. (С. Васильченко)
Робити безглузді, необдумані вчинки якийсь час.
Приклади
- Подурів замолоду – і годі, пора за розум братись.
перен.
Втратити ясність свідомості, рівновагу від почуття любові до кого-небудь (про всіх або багатьох).
Приклади
- – Та як надінеш оцю шапку, то всі дівчата на селі подуріють, – сказав пан. (І. Нечуй-Левицький)
- Будь же ласка, не тиняйся Коло тих, що полюбили: Ти розсудливістю славний, А вони всі – подуріли. (А. Кримський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.