ПОДУЙТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОДУ́ТИ
Почати дути (у 1 знач.); повіяти.
Приклади
- Сьогодні трохи душно – подув африканський вітер. (М. Коцюбинський)
- Але ось подунув холодний вітер від сходу. (І. Франко)
- Як вітер було подме, так не тільки стріха цапки ставала, а всенький “дім” метелиці витанцьовував. (Остап Вишня)
- Теплим подуло в мене вітерком, Вкрилося листями древо кругом. (Я. Щоголів)
Випустити з рота сильний струмінь повітря; дмухнути.
Приклади
- Грицько помовчав, обдивився ще раз дудку, потім тихенько подув, – товсто і хрипло загула дудка. (Панас Мирний)
- [Катря:] Почала я перегортати жар, подула на головешку. (С. Васильченко)
- – Де ж там той вітер? – А в роті. Подмеш ротом, от тобі й вітер, – пояснює Галя. (І. Багмут)
- Можна подуть – не в таку ще трубу! (С. Олійник)
Дути якийсь час.
Приклади
- Вилазь [вітрець] за возлісся, на гори високі, спустися в долини широкі й подми, повій на степи безкраї. (Панас Мирний)
- Погода .. стоїть мінлива, листопад місяць, – то вітер подме крижаний, то пролетить сніжок. (Ю. Яновський)
- На ранку подує [дитина] і плаче, – ніяк не спинить йому крові. (В. Сосюра)
перен., розм., рідко.
Дуже швидко побігти, помчати.
Приклади
- Ухопивши з собою .. Шеффеля, пудом подув [Герман] у Галичину. (І. Франко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПО́ДУВ
Порив (вітру і т. ін.); повів, повівання.
Приклади
- Сильний подув вітру загасив світло в руках вдовиці. (О. Кобилянська)
- Хололо застигле повітря, ніби воно завмерло перед подувом урагану. (Ю. Яновський)
- * У порівн. Сей конкурс [на драму і комедію] був немов подув свіжого вітру в душній атмосфері тодішньої літератури руської. (І. Франко)
перен.
Те, що вказує на наближення чого-небудь, що становить початок, ледве помітний вияв чогось.
Приклади
- Весна воскресла й облила Природу морем красоти, .. Її вже подув благодатний У джерелі життя скупав Барв тисячами землю-матір, Втіх тисячами душу брав. (І. Франко)
- Дитинство з мильними бульбашками та порцеляновими дітьми розвіялося перед першими подувами зрілого віку. (Ірина Вільде)
поет.
Те саме, що ві́тер.
Приклади
- Мовив [Еол], і гору порожню у бік патерицею б'є він, І відкриває отвори, і, в лаву струнку вшикувавшись, Подуви всі вилітають і вихрами линуть на землю. (М. Зеров)
перен.
Ідеї, суспільно-політичні напрями тощо, характерні для певного часу; віяння.
Приклади
- Він .. надто сильно привик ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоби міг зрозуміти подуви нового часу і його потреби. (І. Франко)
- Автор зображує життя дрібної буржуазії й міщанства в маленькому, глухому містечку, куди не доходять подуви нового життя. (із журн.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.