ПОДИВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПО́ДИВ

Почуття або стан, викликані сильним враженням від чого-небудь незвичайного, несподіваного, незрозумілого і т. ін. Приклади

Діти .. перебігали раз у раз з однієї бійниці до другої й голосно, й весело переказували одно одному свої подиви й враження. (М. Старицький)
У великих круглих зіницях кочегара був скоріше подив, ніж страх. (О. Донченко)
Геніальність цієї знаменитої, всебічно обдарованої людини [Т. Г. Шевченка] ще й досі викликає загальний подив. (П. Колесник)
Вдягла [мати] ту хустку та така стала, що я аж рота роззявив з подиву. (Ю. Збанацький)
Вони подивилися один на одного майже з переляком, подивилися очима людей, що їх несподівана, неждана річ ввела в подив. (Н. Кобринська)
Василько, стоячи на лаві, в дитячому чистому подиві позирав на матір, не розуміючи, що їй болить. (О. Гончар)

рідко. Огляд. Приклади

[Федон:] Я не запродав своєї Терпсіхори [статуї]. Я поставив її на подив людський, мов у храмі. (Леся Українка)
Для подиву дівку продають. (Номис)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.