ПОГОРІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОГОРІ́ТИ

Згоріти від вогню, жару (цілком чи про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Приклади
  • Зачав жебрати [Гринько Книш] тоді, як хата йому погоріла. (Л. Мартович)
  • – Дурні! – озвавсь до них Трохим, – Жалкуйте на себе, бо що за диво в тім, Що в Василя все погоріло. (Л. Глібов)
  • Ніхто вже не прийме в хату переночувати, – погоріли хати до одної, спалено село аж по саму річку. (О. Довженко)
  • – Я йому [панові] такого пущу півня!.. – грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився .. – Схаменись! Його спалим, а через його й другі погорять... (Панас Мирний)
  • Повдовівши і погорівши під час першої імперіалістичної війни, пані Ясінська частину ланів .. продала тим, хто міг купити за долари. (П. Козланюк)
  • Вже тріски на припічку погоріли, і тільки одна головешка жевріла в попелі. (І. Нечуй-Левицький)
тільки 3 ос. Зіпсуватися від сильного жару. Приклади
  • – Борщу зварити зварю, а печене, хай хоч і погорить – то мені нема до його ніякого діла. (Панас Мирний)
Засохнути на пні від пекучого сонця, засухи (про рослини). Приклади
  • Дедалі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу. Трави погоріли, по економіях більш не наймали. (М. Коцюбинський)
  • Гречки цього року не сіємо, – боїмось, як би не погоріла. (Ю. Яновський)
перен., розм. Зазнати невдачі в якій-небудь справі. Приклади
  • Перед одруженням Катерини ніхто не повинен знати, що Річинський погорів на акціях Лінде. (Ірина Вільде)
  • Якраз, може, сьогодні Поцілуйко погорів, як швед під Полтавою. (М. Стельмах)
рідко. Почервоніти (про зорю). Приклади
  • День гасне потроху, кругом вечоріє, На захід зоря погоріла... (П. Грабовський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.