ПОГОРДУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОГО́РДА

Почуття зверхності, зневаги, презирства до кого-, чого-небудь. Приклади

Його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому .. чолі спокій і погорда... (М. Коцюбинський)
Її очі стемніли.., і несказанна погорда і ненависть пробилися в них. (О. Кобилянська)
О, скільки в них [загарбників] до нас було погорди! (П. Тичина)
– Я офіцер угорської армії, – з погордою заявив капітан, – а мушу козиряти вашому сержантові і навіть солдатам. (О. Гончар)

Гордовито-зневажливе, презирливе ставлення, відсутність поваги у ставленні до кого-небудь. Приклади

Всі [мужики] ним погорджували .. Причина цеї [цієї] погорди була зовсім зрозуміла. Гринько не належав уже до мужицького стану. Ані господар, ані робітник. Хати не мав .. Робити не здужав. (Л. Мартович)
Дарка відчула у Лідчиних словах більше, ніж Лідка бажала: погорду до себе, Ориськи, до їхнього життя. (Ірина Вільде)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Присл. до пого́рдий. Приклади

– О, ні! – погордо звівши голову, мовила жінка, ще й головою заперечливо похитала. – Погано ви знаєте мене. (А. Головко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Те саме, що пого́рдливий. Приклади

Чарлі [чиж] – неповоротке ледащо, завжди бундючне, погорде і напівсонне. (О. Копиленко)
Наша землячка ходила тихо, чорна коса одтягувала її голову трохи назад, і це надавало їй погордого вигляду. (Ю. Яновський)
Косінський неначе прокинувся від забуття, звів погорду голову з гетьманською посмішкою на устах. (Іван Ле)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах