ПОГОНИЧІ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОГО́НИЧ
Той, хто поганяє, супроводжує запряжених або нав'ючених тварин (коней, волів і т. ін.).
Приклади
- Запрягли [запорожці] коні в ридван, посадили Василя Невольника за погонича і помчали нас із двору. (П. Куліш)
- Солдати, їздові, погоничі верблюдів і козаки – всі разом кинулися до теплих хвиль [моря]. (З. Тулуб)
- * Образно. – Не дуже я приємний для ледарів погонич, Але й мені замало приємності від них. (М. Бажан)
- Він усе штовхав погонича кулаком у спину, .. як тільки фаетон нахилявся набік. (І. Нечуй-Левицький)
- Екіпаж прискорив хід і був би викинув своїх їздців, якби погонич раптом не стримав гарячих коней. (Я. Качура)
Той, хто супроводжує худобу, коней, коли їх переганяють куди-небудь.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.