ПОГОДЖУЄТЬСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОГО́ДЖУВАТИСЯ
Давати згоду (у 1 знач.).
Приклади
- Юра .. не дуже охоче погоджувався їхати. (Мирослав Ірчан)
- Сам за усе погадає й поміркує.., а жінці тільки скаже, коли треба. Вона ж завсіди було погодиться, як він схоче. (Марко Вовчок)
- [Анна:] Мене король французький свата. І як на це погодиться наш тато, То доведеться їхати в Париж! (І. Кочерга)
Приходити до згоди (у 2 знач.); порозуміватися.
Приклади
- Філіпчук .. не міг перетравити того, що сталося, не міг повірити .. Адже могли сваритись, лаятись, не погоджуватись, але в усякому разі він був господар. (Ірина Вільде)
- Дуже мені прикро, що не вдалося умовити Мирного погодитися з Спілкою в справі видання “Повії” й других нових, недрукованих праць. (М. Коцюбинський)
- – До Гната Яворського вдатися мусимо. Він дасть пораду, як і що, – знайшов вихід Антін .. На тому й погодились. (С. Чорнобривець)
Бути згодним з ким-, чим-небудь; визнавати що-небудь правильним, доречним; підтримувати когось.
Приклади
- Артем на це нічого не сказав матері, наче й не чув її мови, а чи, може, мовчки погоджувався з нею. (А. Головко)
- – Можливо, до певної міри, Володько, ти й маєш рацію, – погодився Брянський, замислившись. (О. Гончар)
- * Образно. Стара заклякла, увірвавши думку, та мов прислухалася, що скаже серце, як погодиться з думкою... (М. Коцюбинський)
Призвичаюватися до чого-небудь; примирятися з чимсь.
Приклади
- Обидва письменники [М. Горький та І. Франко] розпочали літературний шлях як борці, як люди, які прийшли в життя, щоб не погоджуватися з несправедливістю, з рабським станом народу. (із журн.)
- Роздумувала [Краньцовська] цілий день над цею [цією] справою. Погодилася вже з тою думкою, що їй вільно мати свого приятеля. (Л. Мартович)
- [Геррісон:] Я не можу погодитися, що людське життя так марнується. (Мирослав Ірчан)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.