ПОГОВОРИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОГОВОРИ́ТИ

без прям. дод. З'ясувати що-небудь у розмові з кимсь; переговорити. Приклади
  • Коли б можна це зробити і Ви взяли б на себе труд поговорити в цій справі з дирекцією Спілки, я був би дуже вдячний Вам. (М. Коцюбинський)
  • Окрилений дядьковим листом, Павло твердо вирішив, нарешті, рішуче поговорити з Людмилою. (А. Головко)
  • – В Німеччині революція! Тепер ми з окупантами поговоримо інакше. (О. Довженко)
що і без прям. дод. Говорити якийсь час. Приклади
  • Таткові заграла [Юзя] мазура.., з мамою поговорила по-французьки. (Леся Українка)
  • Вуйко Дорко поговорив іще кілька хвиль то з ріднею, то зі знайомими і пішов із панною Манею. (О. Маковей)
  • Вони з Тесленком поговорили ще трохи про бойову операцію, покурили, і Артем звівся на ноги. (А. Головко)
  • Всі четверо відійшли набік, щось поговорили між собою. (Григорій Тютюнник)
  • Федора була .. мовчазна. Зате чоловік її любив поговорити. (Л. Первомайський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.