ПОВІШАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОВІ́ШАТИ

Повісити, почепити все або багато чого-небудь. Приклади

Настя повішала на стінах два ряди гарних образів. (М. Коцюбинський)
Василина й Марія дорогою трохи протверезились, поскидали жупани й повішали на жердці. (І. Нечуй-Левицький)
Волам роги, як те вільце, червоними та блакитними широченними стрічками ввили, вінки з дубового листу та з золотих гвоздиків на шиї волам повішали. (П. Куліш)

Скарати на смерть через повішення всіх або багатьох. Приклади

– А якщо зробите не так – Повішаю усіх, неначе тих собак. (Л. Глібов)
Я рвався мислію до своїх, але спалахнула, прикувала до землі ноги жаска думка, що їх поведуть і, може, порубають за отим рогом або повішають, поколесують навпроти страшної Юстиць-колегії. (Ю. Мушкетик)
Вони позводили нас із ума своїми газетами! .. І скреготить зубами, що вчасно не повішав їх усіх, і пропонує спосіб розправи з ними – колесувати, четвертувати їх і т. д. за те, що от їх “бідних до такого довели”. (І. Багряний)

діал. Повісити (у 3 знач.). Приклади

[Сашко:] Село спалили [вороги]. І нашу хату спалили. Татка мого повішали. (З. Мороз)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.