ПОВІНЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОВІНЧА́ТИ
Одружити за церковним обрядом; обвінчати.
Приклади
- – Ні я свого чоловіка перед весіллям не бачила, ні він мене; батьки заручили й повінчали. (Леся Українка)
- Так ніхто з селян і не побачив, як князь Четвертинський одрікся од батьківської віри і як його повінчали з ляхівкою. (О. Стороженко)
- – Тільки який же вас піп повінчає? Вона ж, мабуть, католичка, а ти магометанської віри?.. (О. Гончар)
- Ниньки й попа не знайдеш, щоб повінчав. А яке вже там весілля! (Ю. Мушкетик)
- * Образно. І се повінчаємо Небо і Землю, і справимо весілля їм. (із журн.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.