ПОВОРОЖИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОВОРОЖИ́ТИ

Вгадати майбутнє чи минуле (на картах, по лініях долоні і т. ін.). Приклади

Товаришки і ровесниці, котрим вона заявила свою охоту поворожити на Івана Купала вінками, мов лиш ждали поклику. (О. Кобилянська)
Молода циганка набивалася поворожити Чернишеві. (О. Гончар)

Ворожити (у 1, 2 знач.), чарувати якийсь час. Приклади

Як поснуть у селі люди, тоді вилізе [дідько] на млин, поворожить на зорі, погомонить із вітрами. (С. Васильченко)
Перевела Явдоха свій цеп через дорогу; поворожила .. другою, теж чужою булкою і між свої положила. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Льонця сперлася рукою на плече одного пахолка, повела долонею по його підборіддю, потім обняла за шию: – Може, підеш зі мною, поки стара он тому поворожить? Не хочеш, служба. (Р. Іваничук)

Закінчити ворожити (у 1, 2 знач.), чарувати. Приклади

Став [сотник] питати відьму, що “коли, – каже, – вже зовсім поворожила, то вже я й піду?”. (Г. Квітка-Основ'яненко)

біля (коло) кого – чого, перен., жарт. Поратися, робити біля кого-, чого-небудь якийсь час. Приклади

Катерина поворожила біля мисника, дістала карафку з настоєм і поставила перед гостем. (С. Чорнобривець)
Одне тепер старому зосталося – рибки половити, біля бджілок поворожити. (Я. Гримайло)
Борис .. навіть не спромігся зачинити за батьком дверей. Отава сам поворожив коло замка. (П. Загребельний)

перен., розм. Придумати, вирішити, як діяти. Приклади

Він, Роман, не дасть їм загинути, підпоможе і лісу купити, і хату поставити... Ось він побалакає з Семеном, може, щось удвох і поворожать... (М. Коцюбинський)

перен., розм., рідко. Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь. Приклади

Одваживсь Вовк у Лева попросити, Щоб старшиною до овець Наставили його служити... Лукавий молодець! Попереду він кинувсь до Лисиці, Щоб тая нищечком у Львиці Поворожила про його́ [нього]. (Л. Глібов)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.