ПОВОЛОКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОВОЛО́КА

Тонкий шар, наліт чого-небудь на поверхні чогось. Приклади

Криницю покрила поволока ржава... (Уляна Кравченко)
Сагайдачний набирав повні жмені перегною, розтирав у долонях, шукав білуватої поволоки, наче від вивареної солі. (З. Тулуб)
Він міг годинами мовчки дивитися в ласкаві очі, оповиті блакитною поволокою. (О. Гуреїв)

Негустий туман, серпанок, який застилає, огортає що-небудь. Приклади

Повиті прозорою поволокою, синіли в далині високі гори. (Я. Качура)
Небо затягається сірою поволокою, подуває вітерець і починає посівати дрібний осінній дощик. (У. Самчук)
Все було, як і раніш: дерева спокійно зеленіють, і день тихий – ні сонячний, ні хмарний, в теплій поволоці імлистій. (з публіц. літ.)

У старовину – дорога привозна тканина. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Шнурок, ремінь (на взутті). Приклади

* У порівн. На той час Донбас уже схожий був на ескадру в морі. Дим тягся поволоками по блакитному небу до самого обрію. (П. Панч)

Слід (від чого-небудь, що тягнеться по якійсь поверхні).

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.