ПОВОДИТИСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОВО́ДИТИСЯ
Бути звичаєм, загальноприйнятим правилом.
Приклади
- А се вже звісно, і усюди так поводиться, що чим начальник дурніший, тим він гордіший і знай дметься, мов шкураток на вогні. (Г. Квітка-Основ'яненко)
кому, безос., розм.
Житися.
Приклади
- Бачила вчора й сьогодні Стефаника .. Йому тепер погано поводиться, мусить покинути університет через недостачу грошей. (Леся Українка)
- Як вам поводиться?
розм.
Жити, перебувати.
Приклади
- От уже на третій день задумала [Ївга] піти до його дядини: та вже певно знає, де він [Левко] поводиться і що думає на світі з собою робити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
розм.
Те саме, що води́тися 2.
Приклади
- У нашій річці поводяться карасі; – Ох! і ти б, брате, мої [гроші] полічив, і я б не забарився твої перекидати, якби-то тільки вони у нас поводилися, а то, горе наше, не люблять вони нас: цураються. (Л. Яновська)
розм.
Знатися, мати справу, дружити, приятелювати з ким-небудь.
Приклади
- Параска сама бачила, що то не по йому захист, – їй, старій, і Гальці – ще нічого; вони вже привикли до такого життя, а синові – він з панами поводиться, у їх буває. (Панас Мирний)
безос., розм.
Складатися так чи інакше (про життя, справи).
Приклади
- – І в селі, скажу тобі, не так поводиться, як слід. П'є мужик, краде. (М. Коцюбинський)
- Я запитав його, що поробляє у Львові і як йому поводиться на його одвічальнім [відповідальному] становищі. (І. Франко)
розм., рідко.
Відбуватися, діятися.
Приклади
- Ся молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось, і не раз вона плакала з нею об такій її годині. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОВО́ДИТИСЯ
Дотримуватися певної поведінки, діяти якимсь чином.
Приклади
- А опришок дійсно поводився зовсім не по-розбійничому: ні словом, ні рухом не налякав Марусі. (Г. Хоткевич)
- [Бабуся:] Ти ж, Песику, поводься чемно, Щоб нам усім було приємно. (О. Олесь)
- Вона не знала, як повестися, що сказати йому, почувала себе безпорадною, ніби зв'язаною перед його трохи прижмуреними насмішкуватими очима. (Д. Бедзик)
з ким.
Ставитися до кого-небудь, тримати себе з кимсь яким-небудь чином.
Приклади
- Нута був спокійний, любив жарти і кпини, а з робітниками поводився, як з добрими сусідами. (І. Франко)
- І зовсім довірливо поставилась сама вона до частого гостя. Може, й тому це, що так же незвично, так хороше поводився з маленькою дівчиною Ковтунов. (Є. Кротевич)
- Тоді й Михайло збагнув, що не досить гостинно повівся з Федоровим посланцем, почав стягувати з нього керею, запрошував сідати. (Ю. Збанацький)
- – Треба ж обережніше поводитися з словом, – кажу йому [Пищимусі]. – Воно, оте слово, що птиця: випусти – полетить, а спіймати – не так-то легко. (Панас Мирний)
- Він стояв коло однієї з лаборанток і, закотивши рукава халата, показував, як треба поводитися з якимсь приладом. (Ю. Шовкопляс)
- Вірив [Данько] і не вірив своєму несподіваному щастю, не знаючи ще, як йому повестися далі з своїм виграшем. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОВОДИ́ТИСЯ
Водитися з ким-небудь якийсь час.
Приклади
- Пеклись тут гарні молодиці.., Що замуж за старих ходили І мишаком [миш'яком] їх поморили, Щоб послі гарно погулять І з парубками поводитись. (І. Котляревський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.