ПОВИТЧИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОВИ́ТЧИК
У Росії XVI–XVII ст. – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді.
Приклади
- Но Терпило, понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею: зачав, бач, заводити бенкети з повитчиками, з канцеляристами, купцями і цехмистрами. (І. Котляревський)
- – На їхніх скатованих тілах купці, феодали Строганови, робили собі мільйони. Так, робили з допомогою своїх повитчиків, своїх управителів, які вимотували всі жили в рабів-робітників. (О. Донченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.