ПОВИТИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОВИТИ́ЦЯ

Витка, без коренів, паразитична однорічна трав'яниста рослина. Приклади

Обвиваючи своїм стеблом льон, повитиця присмоктується до нього і живиться коштом рослини-живителя. (з наук. літ.)
Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки. (М. Коцюбинський)
Є такий бур'янець – повитиця. Її роками треба виводити! Заплететься поміж стеблами пшениці, хоч пали все. (С. Журахович)
Образ Кори, яка ніби-то піднімається з-під землі навесні, підкреслено не лише ієратичним жестом рук, а й польовими квітами в її волоссі: жовтою повитицею, червоними маками та ліліями на довгих стеблах. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.