ПОВИБИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОВИБИВА́ТИ
Вибити все або багато чого-небудь.
Приклади
- – Не смійтеся, – кажу, – як розсердите мене, то я вам і вікна повибиваю. (О. Стороженко)
- Вона згадала й про голубники, – треба було .. подивитись, чи не повибивав там хто стін. (С. Скляренко)
- Ні, годі! Мені вже й так за ті кури скоро люди очі повибивають. Ідіть самі та й крадіть. (С. Васильченко)
Ударяючи, витріпати, очистити все або багато чого-небудь.
Приклади
- Повибивати подушки.
Ударами добути з чогось усе або багато чого-небудь.
Приклади
- Повибивати насіння з соняшників.
- Тепера вам батьківські заповіти Повибивав із серця Агріман І перетяг вас на кривеє й темне. (А. Кримський)
- Максим дуже помиляється, гадаючи, що небожчині норови можна силоміць повибивати. (Л. Яновська)
Витоптуючи (про людей, тварин), б'ючи (про град, дощ і т. ін.), винищити посіви, городину, траву тощо у великій кількості, скрізь або в багатьох місцях.
Приклади
- – Ви своє позбираєте [просо], а мою пайку хай хоч і вітер повибиває, – відказала Горпина. (Л. Яновська)
- Кулями поклюють землю, пшеницю, повибивають соняшники. (М. Куліш)
Ударяючи чим-небудь, робити заглибини, отвори і т. ін. у великій кількості, скрізь або в багатьох місцях.
Приклади
- Місцина справді стала пустирем одгонити... Собаки так і гніздяться! – кубла повибивали... (Панас Мирний)
- Йому наснився садок, малинові хащі, в яких кури повибивали кубла. (О. Гончар)
Убити, винищити всіх або багатьох.
Приклади
- Такого народу повибивали під ту війну. (Сл. Б. Грінченка)
Відтворити, нанести на що-небудь або витиснути на якомусь матеріалі певні знаки (у великій кількості).
Приклади
- Уперше це вона нарядилася в неї [спідницю] і цілий день виходила.., общипуючи ту спідницю кругом себе та скалючи [скалячи] зуби до рябих полос, що повибивав вибійщик [вибійник]. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.