ПОВЕРХНЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОВЕ́РХНЯ

Зверхній, зовнішній бік чого-небудь. Приклади

Ніколи ні одна сніжиночка не торкнулася поверхні цеї [цієї] червоної пустині. (Г. Хоткевич)
Поверхня дерева нагрівається від сонця і пахне, як сіно з копиці. (Ю. Яновський)
Блакитне небо відбило свої фарби на поверхні води. (Олесь Досвітній)
Упавши на білу поверхню сметани, соляні крупинки враз подзьобали її сірими цяточками. (І. Сенченко)
Поверхня західного Лісостепу дуже розчленована глибокими балками і долинами рік. (з наук. літ.)

мат. Межа, що відділяє геометричне тіло від зовнішнього простору або від іншого тіла; слід руху якої-небудь лінії в просторі. Приклади

Бічна поверхня правильної піраміди дорівнює добуткові периметра основи на половину апофеми. (з навч. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.