ПОВАЖНО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОВА́ЖНО

Статечно, не поспішаючи, неквапливо. Приклади

Поважно та тихо У раннюю пору На високу гору Сходилися полковники. (Т. Шевченко)
У хаті .. зібралася близька й далека рідня: випроводжали в науку Юрка. З парубком поважно здоровкались статечні дядьки, оглядали його зі всіх боків. (М. Стельмах)
Всі засміялись, а Васюта сидів поважно й щипав свого білявого вусика. (Б. Грінченко)
– Маю християнське ім'я – Філагрій, – сказав поважно Міщило, так і зови мене. (П. Загребельний)
Тримався він поважно і навіть урочисто. (В. Козаченко)

З повагою, шанобливо. Приклади

Поважно, з острахом, наче до першої сповіді, приступивсь Семен до граматки. (М. Коцюбинський)
Вона взяла його за руку і, поважно та ласкаво дивлячись йому в очі, сказала: – Та ви не прийміть сего, чого доброго, собі за образу. (Г. Хоткевич)

Серйозно. Приклади

– Мовчали б краще, колего, .. та не дратували пана Тиховича своїм легкодумством. Адже ви знаєте, як він поважно дивиться на свою місію... (М. Коцюбинський)
[Аецій Панса:] Ти ж не бери всього вже так поважно, Руфін таку звичайку здавна має, що в нього жарт одягнений мов правда. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.