ПОБІЛКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОБІ́ЛКА

Дія за знач. побіли́ти 1. Приклади

Невід'ємним заходом агротехніки в садах є побілка стовбурів і скелетних гілок плодових дерев з метою захисту від пошкодження морозами ранньою весною. (з наук. літ.)

Шар білої фарби, вапна, крейди, нанесений на що-небудь. Приклади

Стіни, не прикрашені жодним портретом чи фото, сяяли свіжою побілкою. (В. Собко)
Фрагменти фарбованої дощаної підлоги зафіксовано на могильнику білозерської культури Степний Запорізької області. Безумовно, практикувалася побілка стін, особливо у глинобитних будівлях на дерев'яному каркасі. (з наук. літ.)

спец. Біла глина. Приклади

Лукія теж узялася до діла, і не фарби мішала для малювання посуду, не зелень, не червень, не побілку, а почала також розстругувати мокру глину. (О. Ільченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.