ПОБРАТИМЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОБРАТИ́М

Той, хто вступив у побратимство з ким-небудь; названий брат. Приклади
  • Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах. (Леся Українка)
  • Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій. (О. Довженко)
  • [Жандарм:] Миколо, старий побратиме! Хіба ж ти не пізнав мене? (І. Франко)
  • Заводив [парубок] .. ні з того ні з сього бійку з найліпшим своїм побратимом. (Г. Хоткевич)
  • * Образно. Голод, лихий побратим убожества, перший ворог ледарства. (Панас Мирний)
Товариш по боротьбі, битві, боях. Приклади
  • Спішені козаки, закріпивши попони між кіньми, везли на них поранених побратимів своїх. (Н. Рибак)
  • І за мить капітана Обступили з боків Фронтові побратими – Ветерани боїв. (О. Підсуха)
  • На цьому топірці поклялись на вірність народові славні Довбушеві побратими, по тому як зрадницька куля Дзвінки вбила звитяжного опришка. (О. Кундзич)
  • Побратими любі, милі, – Скрізь розкидані вони: Спочивають у могилі, Чи по тюрмах ждуть труни. (П. Грабовський)
  • – Я розумію, – посміхнувся Василь Васильович. – Ти соромишся звичайних смертних. Але ж ми з тобою – побратими по музах. (О. Полторацький)
  • У Петербурзі Шевченко був не самотній. Його .. оточило щире коло революційних побратимів. (з газ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.