ПОБЛІДЛИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОБЛІ́ДЛИЙ

Дієпр. акт. до поблі́днути. Приклади
  • – Я й у горішній вітер повертався з моря, – ображається рибалка, але нахиляється над веслами, ховаючи своє поблідле відразу обличчя. (Ю. Яновський)
  • Він [світ] одразу потемнів у моїх очах, коли я опинився перед поблідлою од страху і гніву матір'ю. (М. Стельмах)
  • Швидко він вертався назад, похмурий, поблідлий і тіпався увесь. (Панас Мирний)
  • – Стій, – перервав говіркого діда Яць і зиркнув на поблідле обличчя малого Івана. (П. Колесник)
  • Було вже, певне, зовсім над ранок. Поблідла місячна скибка висіла низько над сірим імлистим обрієм. (В. Козаченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.