ПОБЛИСКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОБЛИ́СКУВАТИ
Блискати час від часу або помалу, слабким блиском.
Приклади
- На городі вітер шумить вербами, надворі чорно, блискавиця поблискує. (Марко Вовчок)
- Голка жваво поблискує в швидких руках [дівчини]. (Леся Українка)
- Машини одверто, гордовито й холодно поблискують металом навіть тут людина без них ніщо. (В. Винниченко)
- Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. (Григір Тютюнник)
- Сонце похилилось до заходу. Поблискує через просвіти в кронах тополь. (Ю. Збанацький)
- Величезна новочеркаська гора з будиночками й по-азіатськи величним собором маліла на очах, і до смерку, до туману все поблискували золотом його бані, а сам собор все маячів і нарешті розтанув білою хмариною, як зірка в небі... (В. Лихоносов)
- Віддалік поміж засніженими соснами одиноко поблискувала лампочка. (Яків Баш)
- Хлопців двоє чи троє поблискують збоку цигарками. (Ю. Мушкетик)
Блищати час від часу.
Приклади
- Малі чорні очі неспокійно поблискували. (М. Коцюбинський)
- Ген недалечко, крізь віття, поблискує вода. (О. Донченко)
- Поблискуючи нікельованими ручками м'яких купе, сяючи яскраво освітленими вікнами, тим же маршрутом по Транссибірській магістралі йшов інший експрес, – так званий “Тихоокеанський експрес нумер один”. (І. Багряний)
- Я вирішив виїхати і перекинути загони “Рондьош гарди” на південь – до Хуста, Рахова, а може, й вище в гори, – сказав генерал, поблискуючи золотими зубами й оббиваючи попіл з сигарети. (С. Скляренко)
- Легінь таки й направду був дуже красний: суті рум'янці грали на здорових, темного кольору лицях, поблискували рівні зуби з-під вуса. (Г. Хоткевич)
- Санаторій знову набрав більш-менш привабливого вигляду. Весело поблискували білі стіни. (Ю. Збанацький)
- На блідому обличчі виразно окреслені губи, з-під тонких чорних вусів поблискують рівні гострі зуби, так щільно поставлені, що здається: їх удвічі більше, ніж треба. (П. Загребельний)
перен.
Раптово з'являтися раз у раз.
Приклади
- Лице зблідло, в очах стала розгоратись, поблискувати п'яна потьмарена пристрасть. (С. Васильченко)
- В його хитрих очах поблискувала втіха, втіха від подвійного задоволення: по-перше, частуватись і, по-друге, загрібати добрі гроші за це частування. (із журн.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.