ПЛЮГАВЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПЛЮГА́ВИЙ

Який викликає зневагу, огиду, непоказний, осоружний, миршавий (про людину). Приклади

Як він насмілився всупереч батьковій волі? Через оте чорт батька зна що – таке миршаве та плюгаве? Та коли б не найближчого друга дочка, – плюнути б та й розтерти! (Ю. Смолич)
Ішов, ішов дорогою – та і в яму впав, любив, любив хорошую – та й плюгаву взяв. (прислів'я)
Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіки поселився в його плюгавому тілі. (Ю. Збанацький)
– Радзівілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! Плюгаві страхополохи! (П. Куліш)
Його [О. Пушкіна] волелюбні пісні вселяли в серця людей невгасиму віру в те, що не вічно панувати фельдфебелю-цареві з його плюгавими сатрапами. (з наук. літ.)

перен. Незначний, мізерний (про предмети). Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.