ПИЩАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПИЩА́ТИ

Видавати писк (про комах, птахів, деяких тварин). Приклади

[Всі (співають):] І лід тріщить, і комар пищить, А то кум до куми порося тащить. (І. Нечуй-Левицький)
Стає тихо на базарі, тільки де-не-де в продуктових крамницях пищать щури та миші. (А. Шиян)
Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею. (О. Донченко)
Хазяїн .. узвав [наймита] злодієм, й пройдисвітом, і голотою; а хазяйка собі підказує та підгукує, та пищить, та верещить. (Марко Вовчок)
В сінях згасили світло, дівки дико пищали, а парубки душилися од сміху. (М. Коцюбинський)
Діти, погубивши матерів, пищать. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Діти пищать на руках у матерів. (Ю. Яновський)
А співає як! Та хіба в нього був коли-небудь голос? Так, щось там пищало позад гурту, коли ставали до співу... (Ю. Яновський)

У результаті якої-небудь дії видавати високий протяжний звук, писк (про неживі предмети). Приклади

Його перо, як несамовите, бігало на папері, пищало, скрипіло, цвірчало, як горобець, ще й до того бризкало. (І. Нечуй-Левицький)
Скрипіла й пищала якась надломана суха гілляка. (Л. Мартович)
Збирав [Іван] малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку. (М. Коцюбинський)
Хто порося вкрав, у того в вухах пищить. (прислів'я)
Кашель розходився, .. груди високо піднялися, у їх гуло, пищало. (Панас Мирний)

перен., розм. Скаржитися на кого-, що-небудь, висловлювати незадоволення кимось, чимось; ремствувати, нарікати. Приклади

Мій новий бюджет, як собі хочеш, мене лякає .. Але, врешті, скільки не пищи, нічого не поможе, то краще мовчати. (Леся Українка)
– Вимоги у мене до вас будуть такі високі, що ви щоразу пищатимете. Та це вас не врятує: ніяких знижок ви від мене не діждетесь... (Ю. Шовкопляс)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Свисток.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.